Опис досвіду роботи класного керівника
Нестеренко Лариси Володимирівни
Я, Нестеренко Лариса
Володимирівна, математик за фахом, а
вчитель - за покликом серця.
Класний керівник — стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне
ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний
керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний
педагог, і педагог-організатор.
Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша,
доброту матері, строгість батька. Адже для учня в школі немає ближчої людини,
ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про
сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?
Від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського
колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота.
Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього
педагога. Захоплення педагога стає захопленням учнів. І хочемо ми того
чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного
керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує
байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!
2010 року я стала
класним керівником маленьких п'ятикласників. На початку роботи проводила
анкетування, особисті бесіди з батьками та вчителем початкової ланки, щоб краще
пізнати учнів. Окрім власних методів, разом з батьками організовувала виховання
учнів під час навчального процесу, оскільки підбір дітей складав більшу частину
лідерів, і в класі часто виникали непорозуміння та порушення поведінки. Завдяки
цим заходам, клас став згуртований, а найголовніше - діти стали ближчими і до
мене.
В даний час я - класний
керівник 9 класу. За ці роки я пройшла шлях від згуртування та виховання
молодших підлітків, де відбувається формування цінностей колективу, до старших
підлітків, які намагаються утвердитися в колективі через органи самоврядування,
через вираження своїх морально-етичних позицій. В практику виховної роботи з
класом впроваджую модель виховної системи, основану на ідеях морального виховання,
розвитку гуманних якостей в учнів.
У кожної людини є будинок - не просто житло з дахом над головою, а місце,
де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, який він є. Одного чудового
сонячного вересневого ранку ми з учнями почали створювати свій будинок, в якому
нам разом дуже добре. Це наш клас. Він складається з будівельного матеріалу з
особливими властивостями: доброти, гумору, взаємодопомоги, мудрості і
захоплень. Кожний з нас поклав свою цеглинку в будівництво цього будинку. За
цей період будівництва ми встигли подружитися, звикнути один до одного.
Ми - це наш клас, в якому 8 букв «Я». Кожен з нас - це унікальна,
неповторна особистість, одна єдина у своєму роді. Тому ми намагаємося дбайливо,
з любов’ю і пошаною відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе й інших
такими, які ми є, тобто відноситися до себе й інших з терпінням і повагою.
В роботі вважаю головним
забезпечення розвитку особистості кожної дитини, її творчого потенціалу.
Відносини з дітьми будую на принципах співробітництва, співтворчості і
пам'ятаю, що вчитель може допомогти дітям розвивати почуття прекрасного,
пробудити творчі сили, допомогти зробити правильний вибір у будь-якій життєвій
ситуації.
Прагнути створити
сприятливі умови для формування особистості, внести необхідні корективи у процес
виховання, скоординувати зусилля педагогів, сім'ї, суспільства. У своїй роботі
керуюсь принципом: допомогти дитині знайти свій ключ до успіху, створити умови,
у яких вона розкриватиме свої здібності, творитиме своє життя, зростатиме
духовно, творчо, інтелектуально й самовдосконалюватиметься.
Докладаю всіх зусиль, щоб
виховання підлітків відбувалось в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і
взаємоповаги, доброзичливості та толерантності. У своїй діяльності використовую
різноманітні традиційні та інноваційні форми виховної діяльності, які дають
бажаний результат. Серед них:
‐ тренінги;
‐
музично-історичні екскурси;
‐ акції;
‐
усні журнали;
‐ бесіди.
Життя класу дуже насичене
та багатогранне. Більшість учнів займаються в шкільних гуртках та поза школою.
Успішно діє учнівське врядування. В зв'язку з цим велика частина інших учнів
часто стають організаторами та учасниками різних загальношкільних заходів.
Класний колектив організований, помітна відповідальність членів колективу за
шкільні справи.
Кожен розуміє, що
важливим є згуртування учнів та батьків класу в єдиний, дружній колектив через
участь у спільних творчих та соціально-важливих справах. Це не завжди вдається,
але наразі у нас рівень співпраці із батьківським колективом залишається на
достатньому рівні для продуктивної діяльності всього класу.
Прагну працювати творчо,
а тому завжди пам'ятаю слова В.Сухомлинського: «Якою талановитою не була б
людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим
педагогом». Завжди самокритична і пам'ятаю, що: «...Жизнь зто чудо, а чуда не
запретишь. Да здравствует амплитуда - то падаешь. то летишь!». (М. Светлов).
Вміння знаходити
обдарованих та здібних дітей – талант, вміння їх вирощувати - мистецтво. Але
найважливішим є любов до дитини!
Вчительство - це і
мистецтво, і праця. Саме вчитель, педагог, викладач, вихователь закладає і
створює, основу творчої людської діяльності.
Саме тут в цих стінах
зростають ті, кому жити та створювати майбутнє. Я мрію виховати людину добрих
помислів, почуттів і дій, яка існує в гармонії із світом, із власним серцем. Це
й стало провідною
ідеєю моєї роботи.
Проблема, над якою працюю «Формування духовності учнів, громадянськості,
високих моральних якостей»
Щоб моя мрія стала
реальністю, мета
та виховні завдання спрямовані на:
ü утвердження принципів загальнолюдської моралі, формування морально-етичних
якостей;
ü формування високої художньо-естетичної освіченості особистості, формування
у підростаючого покоління інформаційної культури, погляду на книгу та інші види
інформації як на важливий засіб розвитку й самореалізації особистості;
ü виховання духовної культури особистості, створення умов для вільного вибору
своєї світоглядної позиції;
ü
формування високої мовної культури,
оволодіння українською мовою як могутнім чинником становлення громадянина
України;
ü розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їх
самореалізації;
ü виховання поваги до Конституції, законів України, національної символіки;
ü формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу,
бажання працювати для розквіту держави, готовності її захищати;
ü
формування творчої, працелюбної особистості;
ü
забезпечення духовного взаємозв'язку
поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії
рідного народу;
ü
забезпечення повноцінного фізичного
розвитку дітей, охорони та зміцнення їхнього здоров’я;
ü формування сімейно-етичної культури.
Безумовно, серцевиною
виховного процесу є особистість дитини, і вихователь повинен поважати почуття
власної гідності кожного учня, його індивідуальну життєву мету, запити, нахили,
інтереси, характер, створити сприятливі умови для його самовизначення, самореалізації
та розвитку.
Роздуми, постійний
пошук, розуміння відповідальності та важливості роботи з колективом, намагання
зробити її цікавою і для дітей, і для себе допомогли мені визначити пріоритет
одних проблем над іншими, знайти шляхи їх вирішення, прогнозувати та
діагностувати підсумки.
Особливу увагу я
приділяю дітям, які потребують посиленої уваги, Мета – не допустити переживання
цими дітьми своєї «нездатності», не дозволити виникнення байдужості до
навчання, праці; не «притуплювати» почуття честі та гідності.
Батьки – авторитети, і
найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Але вони залишаються все ж
«зовнішнім середовищем».
Зрозуміло, спілкуємось
на зборах, засіданні батьківського комітету.
Але я намагаюсь
встановити й індивідуальний контакт з кожною родиною. А далі – постійний
телефонний зв׳язок, зустрічі, бесіди в школі, спілкування через учнівський щоденник. Так,
ми – вчителі – зрозуміліші батькам, а батьки нам. Налагоджується взаємодія,
взаєморозуміння.
Педагогічний досвід
допоміг зробити однозначний висновок: основний рушійний фактор у вихованні
дитини – сім’я. І як би школа ефективно не будувала свою роботу, необхідних
результатів вона не отримає, коли не буде справжнього виховання у родині.
Важливу роль у школі
відіграє творче виховання, в основу якого я поклала використання різних
засобів, підходів до дитини, орієнтованих на досягнення оригінального
результату.
Певну роль у формуванні
правильної думки про негативні риси і вчинки відіграють тематичні виховні
години, при проведенні яких намагаюсь залучати учнів до активного обговорення
цієї теми. Велика увага приділяється розвитку фізичної культури.
Майже всі хлопці в класі
серйозно займаються футболом, і це лише посилює ефект від участі у заходах
такої тематики.
У роботі з дітьми завжди
пам’ятаю, що поганих дітей немає, треба знайти ключик до їхнього внутрішнього
світу.
Сучасні діти... Які вони?
Сучасні діти України
прагнуть бути освіченими, кваліфікованими, дисциплінованими, політично
розвиненими та відданими Батьківщині. Тому завдання педагогів – виховати у
майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, уміння
підкоритися товаришеві й наказати йому, бути ввічливим, суворим, добрим і
стійким – залежно від умов життя. На жаль, серед сучасної молоді бракує
активних організаторів, наполегливих і загартованих, здатних володіти собою та
впливати на інших. Мета виховання – сформувати оптимістичну, бадьору, підтягнуту,
здатну будувати, жити, і любити життя особистість. Вона повинна бути щасливою.
Найважливіша визначальна
якість громадянина вільної держави – почуття відповідальності. Воно виховується
з найбільшими труднощами, але зате, якщо сформовано, впливає прогресивно на
суспільні звершення. На жаль, багато неприємностей від безвідповідальності
більшості підлітків.
Отже, завдання сучасних
педагогів – удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили,
а й як активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної
особи. На цьому зосереджуються зусилля всієї системи виховання, формування
особи нового типу суверенної держави.
Виховання – процес
різнобічний, багатоплановий, але на той же час він і єдиний, цілісний, бо різні
риси та якості особи завжди пов'язані між собою і формуються не ізольовано, а у
взаємних внутрішніх залежностях. Людина не виховується частинами, вона
створюється синтетично всією сумою впливів, яких вона зазнає як цілісна
особистість. Через це кожна складова виховання, виконуючи свою особливу роль,
служить водночас досягненню єдиної мети.
У процесі розумового
виховання учнів у них формуються ідейно-політичне переконання, моральна
свідомість і поведінка, ставлення до праці, трудова культура, естетичні
уявлення і поняття, засвоюються знання про людський організм та про шляхи і
засоби зміцнення здоров’я.
Моральне виховання також
охоплює всі сторони духовного життя особистості, воно формує певне ставлення до
навчання, знань, праці, фізичної культури, а також естетичні судження і почуття
в їх єдності з етичними нормами.
Завдання школи, сім'ї,
громадськості – здійснювати гармонійне виховання підростаючого покоління, дбати
про те, щоб розумові, моральні, трудові, естетичні і фізичні якості кожного
виховання розвивалися узгоджено і ритмічно. Успішне виконання цього завдання
можливе лише тоді, коли педагогічний процес у всіх своїх ланках і елементах
підпорядковується загальній меті суспільного виховання.
Театралізоване дійство
«З лиця воду не п’ють»
Мета: виховувати людяність у дітях, доброзичливе ставлення одне до одного, милосердя, повагу, співчуття, доброту.
Обладнання:
1. Плакат «З лиця воду не п’ють»
2. На великих листах слова:
Душа
|
Лице
|
Одяг
|
Думки
|
3. Столики
4, Квіти, корзиночки з квітами
Хід заходу
І ведуча. Погляньте, які гарні квіти, це хризантеми.
Синем поле холодные тени
Белый иней в саду на заре…
Хризантемы цветут, хризантемы,
День осенний стоит на дворе.
Красиві, дуже красиві. Та це квіти , а ми сьогодні поговоримо про красу Людини. Починай.
І блок
1 учень. У всіх шостих класах ми провели анкету на тему: «З лиця воду не п’ють»
2 учень. Ми задали учням такі запитання:
1. Що таке красота?
2. Де можна зустріти красоту?
3. Яку людину ви вважаєте красивою?
4. Чи багато красивих людей тебе оточує?
5. Твої друзі красиві люди? В чому ти бачиш їхню красоту?
3 учень. Що нам написали наші однокласники.
По першому питанню: Що таке красота? Це – (читає анкетні відповіді)
1 учень. Друге питання.
2 учень. Третє питання.
3 учень. Четверте питання.
4 учень. П’яте питання.
ІІ блок
І ведучий. Хочу звернути вашу увагу до епіграфу:
«В людини має бути все прекрасним
і душа, і лице, і одяг, і думки»
А.П. Чехов
А сказав ці слова великий російський письменник А.П. Чехов.
Пропоную, давайте зараз складемо уявний, колективний образ красивої людини. А допоможе нам оцей словничок (написані слова на дошці)
Душа
|
Лице
|
Одяг
|
Думки
|
ІІ ведучий. Так, що нас більше приваблює в людині? Яка красота зовнішня чи внутрішня?
1 учень. Я вважаю, що внутрішня.
2 учень. Тільки внутрішня. Тільки у гарної, душевної людини світ доброти лиш приваблює.
3 учень. Внутрішня природа людини. Ніякий одяг, самий дорогий не зможе відобразити риси характеру.
4 учень. Авжеж внутрішня красота завжди переможе, люди тягнуться до доброти, справедливості, розуму.
ІІІ блок
Ведучий. А що ви тут розглядаєте?
1 учень. Та ми принесли фотографії самої красивої людини на землі.
2 учень. А знаєте, хто ці жінки?
3 учень. Це наші мами.
4 учень. Ось подивіться на них, які вони гарні.
1 учень. Це моя мама (розповідь).
2 учень. Це моя мама (розповідь).
3 учень. Це моя мама (розповідь).
4 учень. Це моя мама (розповідь).
Ведучий (до залу). А чиї фотографії ви взяли б з собою «Самої красивої людини»?
ІV блок
1 учень. А ми приготували поетичну сторінку.
2 учень. Зараз я прочитаю Вам вірш Заболоцького «Некрасивоя девочка» (читає вірш).
4 учень. Я думаю, що ця дівчинка має дуже гарні риси характеру.
1 учень. Я вважаю, що внутрішньо вона красива і це головне.
4 учень. Ця дівчинка не сосуд, в якому пустота, а вогонь, який променіє в сосуді.
3 учень. А я, впевнена, що вона зустріне гарних людей на своєму шляху і зможе доказати своєю добротою, своїм розумом, яка вона красива, як Катя Пушкарьова.
1 учень. Читає вірш І. Кобзев «Девушки».
2 учень. В цьому вірші я не почула ні єдиного слова про зовнішню красу. Поета хвилює тільки внутрішня красота.
4 учень. Побільше б таких дівчат.
3 учениця. І знову Заболоцький «О красоте человеческих лиц»
1 учень. Слів не має, дуже часто обличчя передає внутрішній світ людини.
2 учениця. Дай Бог! Щоб на нашому шляху зустрічались душевні люди, а красота обличчя відповідала красоті душі.
4 учень. А я надам вам трішки гумору. Байка «Чого жінці шкода?»
1 учень. Ой, послухав оце я і скажу Вам прямо, що мені дуже сподобалася жінка, а не ота модниця.
2 учениця. Бо вона культурна, ввічлива, розумна, а модниця – груба, невихована, зла.
3 учениця. І ніякі шовки і дорогі наряди не зможуть заковати погані риси характеру людини. Віддаємо перевагу простій жінці.
V блок
Ведучий. А чули ви такий вислів холодна красота? Який образ ви можете згадати з літератури?
1 учень. Снігова Королева.
2 учень. Але ж вона була дуже красива!
3 учень. Так, зовні вона була красива, а душа її була жахлива. Холодна красота, що за нею криється, це людина яка не виявляє добрі якості.
4 учень. Боже! Що вона зробила з Каєм. Красота – це прекрасно, але важливіше мати красиве серце, таке як у Герди, її друзів та мами.
1 учень. Так, ніяка зовнішня красота не може бути повною, якщо вона не оживлена красотою внутрішньою. Бо добра, сердечна людина, сприймається людьми краще ніж егоїстична красуня, яка може ненадовго звернути на себе увагу.
Ведучий. Пропоную маленьку гру, що нам говорить народна мудрість.
Я називаю початок прислів’я, а ви його закінчуєте.
- Добре! Так ось чи всі ви згодні після цієї розмови що внутрішня красота це саме важливе у людини?
Діти: Так, згодні!
Ведучий. Наше дійство підходить до кінця, то послухайте який я знайшла вірш у нашого шановного О. Твердохліба. Його теж турбує ця тема. Вірш «З лиця воду не п’ють».
Ведучий. Щире спасибі за увагу!
Сценка
Милка – Вот что это за ужас! Это возмутимо! Что это за бред, как можно так одеваться, что за прикид!
Жданов – Милко, не оскорбляй её, она наш новый секретарь и тебе придется смирится, ты будешь её видеть каждый день.
Милка – Все, я увольняюсь. Досвиданье! Олечка, где моя Валерьянка?
Кира – Ты что серьезно хочешь взять эту девушку на работу?
Жданов – Да, потому что она умна, знающая, ответственна и на неё всегда можно положится.
Комментариев нет:
Отправить комментарий